• Документы > Євгеній базарів і аркадій кірсанов у романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»

    Євгеній базарів і аркадій кірсанов у романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»

    Твору по літературі: Євгеній базарів і аркадій кірсанов у романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»

    Великий росіянин письменник И. С. Тургенєв тонко почував все, що відбувається в суспільному житті Росії. У романі "Батьки й діти" він торкати животрепетну для шістдесятих років минулого сторіччя проблему "батьків" і "дітей". Два покоління, зіставлені Тургенєвим у цьому добутку, розходяться не стільки тому, що одні минулого "батьками", а інші "дітьми", скільки тому, що "батьки" і "діти" стали виразниками ідей різних епох, представляли інтереси різних соціальних шарів суспільства: старого дворянства й аристократії, з одного боку, і молодий революційно-демократичної інтелігенції - з іншої. Але не кожній людині, що ставиться до молодого покоління за віком і співчуваючою новою ідеями, був по плечу тернистий шлях нігіліста, тобто революціонера. Автор наочно показує це на прикладі порівняння двох молодих людей, представників нового покоління: Аркадія Кірсанова і Євгенія Базарова.

    Аркадій - онук генерала 1812 року, син помісного дворянина, людини, що володіє поруч безсумнівних достоїнств, одного із кращих представників свого стану. Євгеній Базарів народився в сім'ї повітового лікаря й небагатої "дворяночки", людей простих, але нескінченно добрих і щедрих, невтомних трудівників, не далеких прогресивним для того часу починанням. Так, батько Базарова "посадив селян на оброк і віддав їм свою землю споловини". Аналогічним образом надійшов і батько Аркадія. Як бачимо, вплив сім'ї на обох молодих людей було доброчинним

    Цікава перша зустріч із героями роману, коли вони під час канікул приїжджають у Марьино, село Кірсанових. Тургенєв лише мигцем зауважував, що губи батька "прильнули до безбородої, запиленої й засмаглої щоки молодого кандидата", і не давши більше ніякого, навіть самого скромного опису Аркадія, яскраво, до дрібних подробиць, представляє нам зовнішній вигляд Базарова, використовуючи психологічний портрет, щоб підкреслити особистісні риси свого героя: спокій, самовпевненість, мужність і розум. Одяг, манери, "оголена червона рука", все поводження Базарова говорило про його приналежність до простого народу й про те, що він пишається цим і не має наміру дотримувати правил етикету аристократичного дворянства

    На сторінках роману Тургенєв неодноразово підкреслює неабиякий розум і широкий науковий кругозір Базарова в області природничих наук: медицини, хімії, фізики, ботаніки, зоології. Про глибину наукових пізнань Аркадія письменник умовчує. Очевидно лише, що той не відчуває потреби в постійних наукових пошуках, як його друг Базарів, навіть у гостях не упускає можливості займатися досвідами

    Аркадій познайомився й зблизився з Базаровим в університеті. Молодому, що ще не визначився у своїх переконаннях людині сподобалися волелюбні думки нігіліста, його сміливі мовлення й той спокій і незворушна холоднокровність, з яким пропонував Базарів зруйнувати все створене століттями й поколіннями. Аркадій піддався чарівності цієї сильної й незалежної особистості й, як і його кумир, вирішив присвятити себе революції

    Але чи готовий Аркадій до того життя, що підготував для себе Базарів, наскільки повно розділяє він думки й погляди свого друга й кумира? З перших же сторінок роману, з перших же реплік Тургенєв дає нам відчути, що Аркадій "співає із чужого голосу". Ми бачимо його духовну несамостійність, щиру, але лише зовнішню прихильність базаровским поглядам. Аркадій заводить із батьком розмова про рідні місця, дорогому й близьких його серцю, але, згадавши про те, що він нігіліст і йому не пристало віддаватися почуттям, переривається на півслові й кидає "непрямий погляд" назад, бажаючи переконатися, що захоплені слова не донеслися до слуху його критичного й глузливого наставника. Аркадій, на думку Писарєва, "хоче бути сином свого століття й напяливает на себе ідеї Базарова, які рішуче не можуть із ним зростися".

    У присутності Базарова Аркадій поводиться ніяково й неприродно постійно відчуваючи внутрішнє напруження й самоконтроль: як би не сказати того, що не сподобається другові. Базарів же зовсім вільний і незалежний у поводженні. Він, за словами Писарєва, "так повний собою й так непоколебимо високо коштує у своїх власних очах, що робиться зовсім байдужим до думки інших людей".

    У суперечках з Павлом Петровичем Базарів зізнається, що головне завдання нігілістів - зламати все старе, щоб "місце розчистити", а вуж будувати - це не їхня справа. Не визнаючи принципів, він зводить у принцип загальне заперечення, намагаючись заперечувати все: дружбу, любов, літературу, мистецтво. Тонка, романтична натура Аркадія не могла упокоритися з нещадним, огульним запереченням, нехай навіть, за словами Добролюбова, "для відшукання чистої істини", всіх духовних багатств, неминущих загальнолюдських цінностей. Аркадій не міг, подібно Базарову, відректися від Пушкіна й Рафаеля, від любові до музики, до природи, до жінки. Чиста й ніжна любов до Каті усе більше віддаляє його від Базарова. Він починає розуміти, що Базарів не поважає не тільки авторитети, але й навколишніх, що його кумир нікого не любить. Це приводить до того, що Аркадій розстається з табором "дітей" і переходить на сторону "батьків".

    Базарів не здивований цим. "Ти ніжна душа, розмазня, де тобі ненавидіти!.." - з гіркотою дорікає він друга. Прощаючись із Аркадієм, Базарів говорить: "Для нашої гіркої, терпкої, бобильной життя ти не створений. У тобі немає ні зухвалості, ні злості, а є молода сміливість так молодий запал; для нашої справи це не годиться".

    Але й для самого Базарова любов до Одинцової з'явилася суворим випробуванням на його вірність нігілістичним ідеалам. Він найглибшим образом переживає те, що сам же відкидав: "У розмовах з Ганною Сергіївною він ще більше колишнього висловлював своє байдуже презирство до всього романтичного, а залишившись наодинці, він з обуренням усвідомлював романтика в самому собі". Нещасна любов приводить Базарова до важкої щиросердечної кризи. Переконання нігіліста вступають у протиріччя з його людською сутністю. Дозволити це протиріччя могла тільки смерть

    Базарів умирає, не залишаючи після себе послідовників. Кращий з його учнів - Аркадій - виявився лише тимчасовим попутником, не здатним принести себе на плаху в ім'я служіння революційним ідеалам. Із всіх представників молодого покоління, зображених Тургенєвим у романі, лише Базарів зумів би віддати життя в ім'я своєї справи

    Не розділяючи нігілістичної доктрини свого героя, Тургенєв визнає його величезну моральну силу, велике суспільне значення. Відзначаючи, що Аркадій, його батько й дядько- кращі із дворян, "вершки", Тургенєв проте оцінює їх так: "Слабість і млявість або обмеженість". Про Базарове ж він пише: "Якщо читач не полюбить Базарова з усією його брутальністю, безсердечністю, безжалісною сухістю й різкістю, якщо він його не полюбить, повторюю я, - я винуватий і не досяг своєї мети".

    Вы прочитали материал на тему: Євгеній базарів і аркадій кірсанов у романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти». Автор Конспект


    августа 21, 2015 Опубликовано: Документы




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.