• Планирование > Твір на тему Щасливе дитинство. Яке воно? (стаття дискусійного характеру публіцистичного стилю)

    Твір на тему Щасливе дитинство. Яке воно? (стаття дискусійного характеру публіцистичного стилю)

    Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером — калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені — через край. А хто ж у залі? Глядачі — діти-сироти та діти-напівсироти, а також діти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають у захопленні, адже концерт — для них, і вся увага — також для них. Але концерт не може тривати вічно, він закінчується. Наступного дня личка цих дітей знову стануть сумними. Чому? Та тому, що в них немає того щастя, яке є в тих дітей, які виступали для них, бо це — діти із благополучних родин. І зовсім не має значення, у якій країні живуть діти — сироти, який у них колір шкіри, яку віру сповідували колись їхні батьки. Вони однаково нещасні у своїй беззахисності, їхнє серце однаково вразливе щодо несправедливості.

    У чому, власне, щастя дитини? Які чинники впливають на його формування? Моральні? Фізичні? Культурні? Соціальні? Напевне, що всі без винятку. Щоб дитина була щасливою, що для цього треба зробити? А зробити слід дуже багато. Важко уявити, як почувається дитина без батьків або без інших членів сім'ї, коли рідні знаходиться під арештом, у тюремному ув'язненні, депортації, або й того гірше — померли? А коли дитину систематично карають? Погано? Яке вже там щастя. А якщо не поважають її інтереси, не піклуються про неї, не захищають? Який результат можна очікувати? Виросте людина з кам'яним серцем? Чи це буде потенційний злочинець? Питань багато, та відповідь на них даватиме саме життя. Звідки беруться генії або просто талановиті люди? Із талантом народжуються. Але ж талант треба розгледіти або принаймні дати можливість йому розвиватися. А в такій сірій масі безбатченків не кожен талант може проявитися повною мірою, інколи просто вижити буває важко.

    Ще одна проблема. Ви можете уявити дитину без громадянства? Така дитина — ніхто, вона ніде не зареєстрована, і з нею можна робити все що завгодно. Тому держава в цьому сенсі має зробити все, що від неї залежить, аби убезпечити будь-яку дитину від подібного. Бувають випадки, коли дитину незаконно переміщують і не повертають з-за кордону. Нинішнє століття зробило свої негаразди щодо дітей: сексуальна експлуатація, участь у збройних конфліктах, жорстоке поводження батьків, торгівля. А це, зрештою, спричиняє до того, що з дітей, які зазнали над собою хоч частку насильства, виростуть грубі й жорстокі дорослі. Якщо дитина стала біженцем, то слід знайти її сім'ю, а якщо це неможливо, то держава зобов'язана максимально забезпечити піклування про неї. Неповноцінні діти теж мають право вести повноцінне й гідне життя, право почувати себе впевнено й розвиватися культурно та духовно. Для кожної дитини має бути забезпечено якісне й доступне навчання, це теж ніби атрибут щасливого дитинства, бо в гарній школі дитина проведе аж 12 років. Здобуваючи освіту, дитина здобуває для себе місце в суспільстві й держава мусить максимально допомогти їй у цьому.

    То яке ж воно, щасливе дитинство? Мабуть, у найбагатшій країні? Чи, можливо, і не в дуже багатій, але в такій, де дитячі потреби держава ставить на перше місце? Напевно можна сказати, що без зусиль і з боку держави, і з боку суспільства, ми не зможемо створити умови, аби кожна дитина почувалася щасливою. Тож докладемо разом свої сили, щоб мрії стали дійсністю.

    Вы прочитали материал на тему: Твір на тему Щасливе дитинство. Яке воно? (стаття дискусійного характеру публіцистичного стилю)


    декабря 8, 2012 Опубликовано: Планирование




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.