• Документы > ТРОПИ Й СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ – Частина 1

    ТРОПИ Й СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ – Частина 1

    ТРОПИ (греч. tropos - поворот, зворот мовлення) - слова або звороти мовлення в переносному, алегоричному значенні. Тропи - важливий елемент художнього мислення. Види тропів: метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота й др.

    СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ - звороти мовлення, застосовувані для посилення експресивності (виразності) висловлення: анафора, епифора, еліпс, антитеза, паралелізм, градація, інверсія, хіазм і др.

    ГІПЕРБОЛА (греч. hyperbole - перебільшення) - різновид тропа, заснована на перебільшенні («ріки крові», «море сміху»). Протилежність - літота

    ЛІТОТА (греч. litotes - простота) - стежок, протилежний гіперболі; навмисне зменшення («мужичок з нігтик»). Друга назва літоти - мейосис. Протилежність літоті - гіпербола

    МЕТАФОРА (греч. metaphora - перенесення) - стежок, сховане образне порівняння, перенесення властивостей одного предмета або явища на іншій на підставі загальних ознак («робота кипить», «ліс рук», «темна особистість», «кам'яне серце»...). У метафорі, на відміну від порівняння, слова «як», «немов», «начебто» опущені, але маються на увазі

    Століття дев'ятнадцятий, залізний,

    Воістину жорстоке століття!

    Тобою в морок нічний, беззоряний

    Безтурботний кинута людина!

    (А. Блок)

    МЕТОНІМІЯ (греч. metonymia - перейменування) - стежок; заміна одного слова або вираження іншим на основі близькості значень; уживання виражень у переносному значенні ("пінливий келих" - мається на увазі вино в келиху; "ліс шумить" - маються на увазі дерева; і т.п.).

    Театр вуж повний, ложі блищать;

    Партер і крісла, все кипить...

    (А. С. Пушкін)

    ПЕРИФРАЗА (греч. periphrasis - обхідний зворот, іносказання) - стежок; заміна одного слова описовим вираженням, що передає зміст («цар звірів» - замість «лев» і т. п).

    УОСОБЛЕННЯ (прозопопея, персоніфікація) - вид метафори; перенесення властивостей одушевлених предметів на неживі (душу співає, ріка грає...).

    Дзвіночки мої,

    Квіточки степові!

    Що дивитеся на мене,

    Темно-блакитні?

    И о чим дзенькаєте ви

    У день веселий травня,

    Серед некошеної трави

    Головою качаючи?

    (А. К. Толстой)

    СИНЕКДОХА (греч. synekdoche - співвіднесення) - стежок і вид метонімії, назва частини замість цілого або навпаки.

    - Скажи-Ка, дядько, адже недарма

    Москва, спалена пожежею,

    Французові віддана?

    (М. В. Лермонтов)

    ПОРІВНЯННЯ - слово або вираження, що містить уподібнення одного предмета іншому, однієї ситуації - іншої. («Сильний, як лев», «сказав, як відрізав»...). На відміну від метафори, у порівнянні обов'язково присутні слова «як», «начебто», «немов» .

    Бура мглою небо криє,

    Вихри сніжні крутячи;

    Те, як звір вона зав'є,

    Те заплаче, як дитя...

    (А. С. Пушкін)

    ОБРАЗ - узагальнене художнє відбиття дійсності, убране у форму конкретного індивідуального явища. Поети мислять образами

    Не вітер бушує над бором,

    Не з гір побігли струмки,

    Мороз - воєвода дозором

    Обходить владенья свої

    (Н. А. Некрасов)

    АЛЕГОРІЯ (греч. allegoria - іносказання) - образне зображення відверненої думки, ідеї або поняття за допомогою подібного образа (лев - сила, влада; правосуддя - жінка з вагами).На відміну від метафори, в алегорії переносне значення виражене фразою, цілою думкою або навіть невеликим добутком (байка, притча). У літературі багато алегоричних образів узяті з фольклору й міфології

    ГРОТЕСК (франц. grotesque - вигадливий, комічний) - зображення людей і явищ у фантастичному, потворно-комічному виді й засноване на різких контрастах і перебільшеннях

    Розлютований на засідання уриваюся лавиною,

    Дикі проклятья дорогою вивергаючи

    И бачу: сидять людей половини

    Про чортівня! Де ж половина інша?

    (В. Маяковський)

    ІРОНІЯ (греч. eironeia - удавання) - вираження глузування або лукавства за допомогою іносказання. Слово або висловлення знаходить у контексті мовлення зміст, протилежний буквальному значенню або заперечливий його, що ставить під сумнів

    Слуга впливових панів,

    З якою відвагою шляхетної

    Громите мовленням ви вільної

    Всіх тих, кому затисли рот

    (Ф. И. Тютчев)

    САРКАЗМ (греч. sarkazo, букв. - рву м'ясо) - презирливе, уїдливе глузування; вищий ступінь іронії

    АСОНАНС (франц. assonance - співзвуччя або відгукуюся) - повторення в рядку, строфі або фразі однорідних голосних звуків

    Про весна без кінця й без краю -

    Без кінця й без краю мрія!

    ( А. Блок)

    АЛІТЕРАЦІЯ (лат. ad - до, при й littera - буква) - повторення однорідних приголосних, що надає віршу особлива інтонаційна виразність

    Вечір. Узмор'я. Подихи вітру

    Величний вигук хвиль

    Близько бура. У берег б'ється

    Далекий чарам чорний челн...

    (К. Бальмонт)

    АЛЮЗІЯ (від лат. allusio - жарт, натяк) - стилістична фігура, натяк за допомогою сходнозвучащего слова або згадування загальновідомого реального факту, історичної події, літературного твору («слава Герострата»).

    АНАФОРА (греч. anaphora - винесення) - повторення початкових слів, рядка, строфи або фрази

    Ти й убога,

    Ти й рясна,

    Ти й забита,

    Ти й всесильна,

    Матінка-Русь!...

    (Н. А. Некрасов)

    АНТИТЕЗА ( греч. antithesis - протилежність) - стилістична фігура; зіставлення або протиставлення контрастних понять або образів. "Так мало пройдено дорогий, так багато зроблено помилок..." (С. Єсенін).

    Ти багатий, я дуже бідний;

    Ти прозаїк, я поет;

    Ти рум'яний, як маків колір,

    Я, як смерть, і худий і блідий

    (А. С. Пушкін)

    АНТИФРАЗ - уживання слова в протилежному змісті («герой»,«орел», «мудрець»...).

    АПОКОПА (греч. apokope - відсікання) - штучне укорочування слова без втрати його значення

    ...Як раптом з лісу шасть

    На них ведмідь роззявив упасти ...

    (А. Н. Крилов) Гавкіт, регіт, пенье, свист і хлоп,

    Людська молвь і кінський топ!

    (А. С. Пушкін)

    БЕССОЮЗИЕ (асиндетон) - речення з відсутністю сполучників між однорідними словами або частинами цілого. Фігура динамічність, що надає мовлення, і насиченість

    Ніч, вулиця, ліхтар, аптека,

    Безглузде й тьмяне світло

    Живи ще хоч чверть століття -

    Усе буде так. Результату немає.

    (А. Блок)

    МНОГОСОЮЗИЕ (полисиндетон) - надлишкове повторення сполучників, що створює додаткове інтонаційне фарбування («И нудно й смутно, і комусь руку подати...» М. Ю. Лермонтов). Протилежна фігура - бессоюзие.

    ГРАДАЦІЯ - стилістична фігура, послідовне нагнітання або, навпаки, ослаблення сили однорідних виразних засобів художнього мовлення

    Не жалую, не кличу, не плачу

    Все пройде, як з білих яблунь дим

    Увяданья золотом охоплений,

    Я не буду більше молодим

    (С. Єсенін)

    ІНВЕКТИВА (позднелат. invectiva oratio - лайливе мовлення) - різке викриття, осміяння реальної особи або групи осіб; різновид сатири(«А ви, гордовиті нащадки...», М. Ю. Лермонтов)

    Вы прочитали материал на тему: ТРОПИ Й СТИЛІСТИЧНІ ФІГУРИ – Частина 1. Автор Конспект


    августа 7, 2015 Опубликовано: Документы




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.