• Уроки > Тетяна – милий ідеал (по романі А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін») Євгеній Онєгін Пушкін А. З

    Тетяна – милий ідеал (по романі А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін») Євгеній Онєгін Пушкін А. З

    Тетяна - милий ідеал (по романі А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»)
    Ми закінчили вивчення роману А. С. Пушкіна "Євгеній Онєгін", де головним героєм, судячи з назви, є Онєгін, але по суті тут два головних герої - Євгеній і Тетяна. У своєму творі я хочу показати ідеальність і досконалість Тетяни - дівчини, жінки

    Уперше ми знайомимося з Тетяною в другому розділі роману. Який же вона з'являється перед нами? Сумна, замислена... Вона воліла мовчазно сидіти у вікна, у той час як її однолітки гралися, грали на галявині. Вона любила, уставши рано, зустрічати схід зорі й любуватися цим прекрасним видовищем, коли небо покривалося легким багрянцем і потім сонце, так яскраве й дивне, випливає через обрій, висвітлюючи усе більше й більше, що голубіє небо. От такий незвичайної, своєрідної побачила я Тетяну. У ній є щось таке, що залучає, притягає; адже якщо людина з раннього дитинства усамітнюється, мовчазний, те, виходить, він багато думає або мріє й тому багато духовно..., але це потім. А поки Тетяна росте й взрослеет, єдина незвичайна квітка серед руїн. Але рано або пізно повинне прийти почуття, ніжне, як пелюсток троянди, високе, як поле орла, чисте, як весняне небо. Це прекрасне почуття є любов. І воно охопило Тетяну, охопило з появою Євгенія Онєгіна. І це була перша любов, з першого погляду. У наступному листі Євгенію вона зізнається: "Ти ледве ввійшов, я вмить довідалася, вся обімліла, запалала м у думках мовила: от він!" Так, це рядка з листа, що Тетяна у своєму жагучому пориві душі, серця, написала Євгенію. Усе в цьому листі просто, але разом з тим щиро й істинно. І тут вона надходить не, як усе. Вона першої пише лист людині, якого бачила до цей тільки раз. І тільки разу вистачило Тетяні, щоб полюбити людини, довіритися йому, не боячись осудів, і сказати: "Мені порукою ваша честь, і сміло їй себе довіряю." Але, на жаль, Тетяні не призначено було почути відповіді на свою любов, та й чи сподівалася вона на відповідь? Але занароджена й так сильно палаюча любов була холодно й суворо відкинута. От так і промчалася юність, що назавжди залишила пам'ять про милого її вічно улюбленому другу. Онєгін, убивши на двобої друга, повинен був виїхати із села. А Тетяну привезли в Москву й віддали заміж. А що було робити, коли "для бідної Тани всі були жереби рівні". І чи могла вона сподіватися на зустріч із Євгенієм. На щастя чи, до нещастя, але зустріч відбулася. Онєгін побачив Тетяну на балі й ледве довідався її. Так вона змінилася. Він не бачив у ній колишньої скромної дівчинки, її минулого зніяковілості при його виді. Невже й справді Тетяна вподібнилася цим світським панянкам? Звичайно ж немає! Вона змінилася тільки зовні, а внутрішньо... внутрішньо вона залишилася все тією же простою дівчиною, тому що ніяке суспільство, ніякі обставини не зможуть викорінити в душі те, що закладено з дитинства. Але все-таки й внутрішньо Тетяна змінилася, "виросла", стала духовно богаче й прекрасніше, довідалася, зрозуміла й побачила життя такою, як вона є. Цьому сприяли відвідування будинку Онєгіна, читання його книг. Тетяна, нарешті, зрозуміла, що із себе представляє ця людина, що це ніяка не пародія, а живаючи сумна доля, обумовлена всім розвитком дворянської культури, вона так само сумна, як доля самої Тетяни. І от Євгеній закохується в Тетяну, пише лист, потім відбувається сцена пояснення, де та вимовляє сповідь. Бєлінський писав: "У цьому поясненні вся істота Тетяни виразилася цілком. У цьому поясненні висловилося все, що становить сутність російської жінки із глубокою натурою...: і полум'яна пристрасть, і задушевність щирого почуття,... і ображене самолюбство..." Звідси ж ми довідаємося, що їй не по вдачі "пишність", "осоружного життя мішура". За цим питання: "Що в них?" І правда, що? Тетяна не народилася тут і їй близькі рідні місця, ті місця, де в перший раз вона побачила Онєгіна. І вже після слів: "Я іншому віддана, я буду століття йому вірна" - доля Тетяни вирішена

    Я простежила й оцінила дії Тетяни й тепер точно можу сказати, що вона - милий ідеал. Так, ідеал, тому як вона була краще всіх, вище й досконаліше.

    Вы прочитали материал на тему: Тетяна – милий ідеал (по романі А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін») Євгеній Онєгін Пушкін А. З. Автор Конспект


    февраля 1, 2015 Опубликовано: Уроки




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.