• Литература > Пророцтво поета А. Блоку

    Пророцтво поета А. Блоку

    Твору по літературі: Пророцтво поета А. Блоку

    И чорна, земна кров

    Обіцяє нам, роздмухуючи вени,

    Всі руйнуючи рубежі,

    Нечувані зміни,

    Небачені заколоти...

    А. Блок

    Поети взагалі мають властивість угадувати майбутнє, не тільки своє особисте, але й цілої країни. Олександр Блок особливо відрізнявся цим дарунком. Але мені все-таки здається, що пророцтво Блоку треба розуміти як загальний висновок розсудливих чесних людей того часу. У жовтні 17-го року поет уже був зрілою людиною й міг здраво оцінювати ситуацію встране.

    Відомо, що в ті часи чимало кликушествовали про кінець світу. Суспільство пригнічувало трагічний початок двадцятого століття: загибель перших аеропланів, кошмар катастрофи "Титаника", землетрусу, поява комет, революція 1905 року в Росії й т.д. Письменники складали жагучі мовлення про невідворотність фатальної розв'язки, поети оспівували смерть як рятування від страждань. Але не маючи великого таланта, з будь-яким самим багатим матеріалом не подолати. Блок був геній, йому вдалося зробити великий висновок із всіх потрясінь, які пройшли через його чуйну душу. Уже у вересні 1911 року він писав у поемі "Відплата":

    Що ж людина? - За ревінням стали,

    У вогні, у пороховому димі,

    Які вогненні далечіні

    Відкрилися погляду твоєму?

    У поемі також мова йде про спорудження в майбутньому Храму на крові. Блок, як бачить читач, пророкує людству страшне майбутнє, але, на відміну від крикливиць, він не проклинає своє століття, а лише позначає, через які випробування людям треба буде пройти. Говорячи про пророцтва Блоку тої пори, не можна забувати, що він був символіст, а поети-символісти вважали, що відбувається природний процес знищення цього "страшного миру".

    На непроглядний жах життя

    Відкрий скоріше, відкрий ока,

    Поки велика гроза

    Всі не сміла у твоїй вітчизні...

    Дай гніву правому дозріти,

    Готуй до роботи руки...

    Не можеш - дай тузі й нудьзі

    У тобі копатися й горіти...

    Звідки в тонкому, інтелігентному й поетичному Блоці стільки твердості й безстрашності? Видимо, усе від віри символістів у справедливість і неминучість трагічного майбутнього Росії

    Хочу відзначити також відомі вірші Блоку, що народилися під враженням картини Васнецова "Гамаюн". Тут поет представив шлях Росії крізь ярмо татар, голод, страти. І йому - "віщий правдою звучать Вуста, що заспівалися кров'ю".

    Але шлях батьківщини Блок ніколи не відокремлював від свого власного: шлях Росії - це його шлях. У вигляді батьківщини багато чого для поета залишається загадкою. Але його завтрашній день він уважає й своїм завтрашнім удень.

    Об Русь моя! Дружина моя! До болю

    Нам ясний довгий шлях!

    Наш шлях - стрілою татарської древньої волі

    Простромив нам груди

    Наш шлях - степовий, наш шлях - у тузі

    Безбережної,

    У твоїй тузі, про Русь! І навіть імли - нічний і закордонної -

    Я не боюся

    світова війна, ЩоПочалася, ще більше загострила почуття причетності до доль батьківщини, народу

    Ідуть століття, шумить війна,

    Встає заколот, горять села,

    А ти все та ж, моя країна,

    У вроді заплаканої й древньої, -

    Доколе матері тужити?

    Доколе шуліці кружляти?

    Напевно, було б наївним думати, що А. Блок ні в чому не помилявся у своєму пророчому пориві. Головне, що він і у своїх оманах був дуже щирий. Наприклад, співробітничаючи з більшовиками, Блок пояснював це, як відомо, тим, що, бажаючи нового, треба приймати його в тім стані, через яке воно проходить у цей момент. Розвиваючи цю думку, Блок говорив: "Я політично безграмотний і не беруся судити про тактика угоди між інтелігенцією й більшовиками. Але по внутрішньому спонуканню це буде угода музичне

    Все залежить від особистості, в інтелігенції звучить та ж музика, що й у більшовиків... Правда, більшовики не вимовляють слова "божа", вони більше чортихаються, але адже з пісні слова не викинеш". Отже, Олександр Блок геніально обчислив власну долю й долю Росії ще на початку шляху:

    Я безумець! Мені в серце встромили

    Червонувате вугілля пророка

    Пушкінський "Пророк" явно допоміг прозрінню Блоку. Видимо, про пророчий дарунок Блоку буде ще багато суджень, але масштабність його поезії ні в кого не викликає сумнівів

    Вы прочитали материал на тему: Пророцтво поета А. Блоку. Автор Конспект


    августа 10, 2014 Опубликовано: Литература




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.