• Уроки > Монолог Делли Дарунки волхвів О. Генрі

    Монолог Делли Дарунки волхвів О. Генрі

    Монолог Делли
    О. Генрі

    «Дарунки Волхвів»

    Монолог Делли

    Я дістала гроші з кишені й перерахувала. Один долар вісімдесят сім центів, це все, що було в мене. За кожну із цих монеток доводилося торгуватися з бакалійником, зеленщиком, м'ясником так, що навіть вуха горіли від безмовного несхвалення, що викликала подібна ощадливість. Я перерахувала три рази, але від цього нічого не змінилося. А завтра Різдво!

    Від безвихідності я ляснулася на стареньку кушетку й голосно заплакала

    Незабаром одумавшись, я перестала плакати, пройшовши пушком по щоках. Завтра Різдво, а в мене тільки один долар вісімдесят сім центів на подарунок Джиму! Довгі місяці я вигадувала буквально кожний цент, і от всі, чого досягла. Витрати виявилися більше, ніж я розраховувала. Тільки долар вісімдесят сім центів на подарунок Джиму! Моєму Джиму! Скільки радісних годин, проводячи в роздумах, придумувала, щоб таке йому подарувати до Різдва, що-небудь зовсім особливе, рідкісне, дорогоцінне, хоч мало-мало гідне високої честі належати Джиму. Я відскочила від вікна й кинулася до дзеркала. Мої очі блискали, але з особи за двадцять секунд утекли фарби. Швидким рухом, витягшись шпильки, я розпустила волосся й зважилася на страшний учинок - іти в перукарню, щоб обрізати волосся. Уже через дві години, я бігала по магазинах у пошуках подарунка для Джима, і знайшовши його, виклала все, що в мене нагромадилося. Платиновий ланцюжок для кишенькових годинників, простого й строгого малюнка - вона повинна належати Джиму. Вона була така ж, як сам Джим. Скромність і достоїнство - ці якості відрізняли обох. Мені довелося сплатити двадцять один долар у касу. Для мене це були більші гроші, але для улюбленого мені було нічого не шкода. Коли я прийшла додому, я довго не могла знайти собі місця, переживаючи як відреагує на вчинене Джим. Я думала, що він мене розлюбить і викине за поріг, як собаку, але виявилося інакше. Двері відчинилися, Джим увійшов і закрив неї за собою. У нього була худа, стурбована особа. Він нерухомо завмер у дверей. Його очі зупинилися на мені з вираженням, якого я не могла зрозуміти. Це не був ні гнів, ні подив, ні докір, ні жах - жодного з тих почуттів, яких можна було б очікувати. Я зіскочила зі стола й кинулася до нього. Ми застигли в обіймах... Коли замішання Джима пройшло, і він показав свій подарунок, мені все стало ясно. Прекрасні гребені, про які я мріяла, тепер виявилися непридатними, так само як і ланцюжок. Адже Джим продав свої годинники, щоб прикрасити мої волосся, і все-таки ми були щасливі напередодні Різдва, нашою любов'ю.

    Вы прочитали материал на тему: Монолог Делли Дарунки волхвів О. Генрі. Автор Конспект


    июля 4, 2016 Опубликовано: Уроки




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.