• Методики > Михальская Н. П., Анікін Г. В.: Історія англійської літератури Самюел Ричардсон (Samuel Richardson, 1689-1761)

    Михальская Н. П., Анікін Г. В.: Історія англійської літератури Самюел Ричардсон (Samuel Richardson, 1689-1761)

    Михальская Н. П., Анікін Г. В.: Історія англійської літератури

    Самюел Ричардсон (Samuel Richardsoисточник: Література Західної Європи 17 століття - буржуазної сім'ї. Герої Дефо й Свифта з'являлися перед читачами в надзвичайних обставинах і несподіваних ситуаціях. Ричардсон зображує людей у буденній обстановці сім'ї й будинку. Не випадково в романі "Кларисса" наведені слова Ювенала, які могли б стати епіграфом до всієї творчості Ричардсона: "Якщо ти хочеш пізнати вдачі людського роду, тобі досить і одного будинку". При всій помірності поглядів Ричардсона, що прославляв буржуазної чесноти, у його романах розкриваються жорстокість і нелюдськість існуючих вдач. У ряді англійських просвітителів Ричардсон перший додав опису приватного життя глибокий драматизм

    Джерело: Література Західної Європи 17 століття - роману. Великі й докладні листи героїв дозволяють судити про їхню психологію, властивих їм індивідуальних особливостях сприйняття навколишнього. Листа передають емоційну напруженість оповідача, мир його почуттів

    Джерело: Література Західної Європи 17 століття - розумова. Романи Ричардсона мають яскраво виражений повчальний характер; у них завжди є присутнім моралізаторська тенденція, що відповідає буржуазно- пуританським поданням. Реалізм Ричардсона в зображенні побуту, вдач і почуттів сполучається з вузькістю й обмеженістю його понять про характер людських чеснот, які для нього нерозривно пов'язані з буржуазними порядками. Самюел Ричардсон був сином столяра. Сімнадцяти років він приїхав з Дербишира в Лондон, де надійшов в учні до типографа. Протягом ряду років він працював складачем; потім після смерті хазяїна, на дочці якого він женився, Ричардсон успадкував справу й став власником друкарні. Писати Ричардсон почав пізно. Свій перший роман він створив у п'ятдесят літ

    Роман "Памела, або Вознагражденная чеснота" (Pamela, or Virtue Rewarded) почав публікуватися в 1740 р. ( 1-1- й і 2-2- й тому) і був завершений в 1741 р. ( 3-3- й і 4-4- й тому). Сюжет роману становить історія Памели ендрюс, молодої дівчини, що перебуває в служінні в пані Б. Після смерті своєї господарки й покровительки Памела піддається переслідуванням її сина містера Б. Однак Памела знаходить у собі сили встояти проти спокус. Вона відмовляється від подарунків, не вірить обіцянкам, її не приваблює багатство. "Я чесна, хоч і бідна", - пише вона в одному зі своїх листів. Сквайр Б. не зупиняється перед наклепом, погрозами. Він відвозить Памелу у свій маєток, загрожуючи їй ганьбою, але переконується в неможливості спокусити Памелу. Його захоплення переходить у любов, і він пропонує Памеле стати його дружиною. Чеснота Памели тріумфує. У другій частині роману Памела зображена господаркою маєтку, що проявляє незвичайну розважливість, практицизм і розсудливість. Ричардсон змушує свою героїню пускатися у великі міркування з питань моралі, сімейного етикету, ведення господарства. В образі Памели письменник відбив свої подання про ідеальну людину. Прославляння чеснот Памели виливається в апологію буржуазно- пуританської моралі

    Успіх роману був величезний, разом з тим уже сучасники відзначили властивому цьому роману слабості. "Памела" викликала до життя масу пародій. У принципову полеміку з Ричардсоном вступив Филдинг, откликнувшийся на "Памелу" пародією "Пригоди Джозефа ендрюса і його друга містера Абраама Адамса" (1742).

    Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Кларисса, або Історія молодої леді, що охоплює найважливіші питання приватного життя й що показує, особливо, нещастя, що виникають із дурного поводження як батьків, так і дітей у відношенні до шлюбу" (Clarissa, or the History of a You"Кларисса" - перший трагедійний роман. Зображена в ньому ситуація трагична. Конфлікт заснований на зіткненні чесної й гордої натури Кларисси зі злом, втіленим не тільки в образі пренаступного її Ловласа, але й у навколишнім суспільстві. Дівчина з буржуазної сім'ї, Кларисса Гарлоу біжить із рідного дому з молодим дворянином Ловласом, якого вона любить і якому довіряє. На цей крок Кларисса зважилася тому, що батьки, байдужі до її почуттів, примушують неї до шлюбу з багатієм Сомсом. Брат і сестри зненавиділи Клариссу з- за отриманого нею від діда спадщини. Гроші з'явилися причиною сімейних розбратів. "Любов до грошей - корінь усякого зла", - пише Кларисса своїй подрузі Ганні Гоу. Ловлас, що належить до збіднілої дворянської сім'ї, не має багатства й тому не є в очах рідних Кларисси підходящої для неї нареченим

    Довірившись Ловласу, Кларисса виявилася жертвою його егоїзму, самолюбства й гордині. Ловлас робить над нею насильство. Своєю жорстокістю він мстить сім'ї Гарлоу, що не побажала бачити його чоловіком Кларисси. Однак відношення Ловласа до Клариссе складно; поступово розбираючись у своїх почуттях, він зрозумів, що любить її. Прагнучи загладити свою жорстокість, він хоче женитися на ній. Але Кларисса відкидає його речення. Пережиті мучення підривають її сили, і вона вмирає. Ловлас, що терзається каяттями совісті, їде в Італію. Незабаром він гине на дуелі від руки двоюрідного брата Кларисси.

    Розв'язка роману позбавлена компромісу, властивого "Памеле". Загибель Кларисси виявляється неминучим, підготовленим всім ланцюгом попередніх подій. До кінця вона зберігає свою незалежність; фізично зломлена, вона здобуває моральну перемогу над Ловласом. "В основі моральної стійкості Кларисси - не тільки пуританська ненависть до гріха, але й перейняте просвітительським гуманізмом повага до моральних прав і свободи особи"[1].

    Характери двох центральних героїв роману багатогранні. Буржуазно- пуританська обмеженість Кларисси сполучається зі справжньою величчю у відстоюванні свого людського достоїнства. Егоїзм, жорстокість і розбещеність Ловласа не заслоняють властивого йому чарівності. Не випадково, незважаючи на всі чинені їм злочину, він викликав симпатію в читачів

    Сила впливу роману Ричардсона на його сучасників була велика. Це пов'язане із властивому письменникові здатністю захопити читача емоційністю оповідання, майстерністю передачі почуттів

    Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Історія сера Чарльза Грандисона" (The History of Sir Charles Gra"Клариссе", але й "Памеле". У ньому виявилися слабкі сторони поглядів і художньої манери письменника. Обмеженість Грандисона, розважливість, що втримує його від справжніх страстей, релігійність і побожність Ричардсон прагне представити зразком чесноти. Цей роман не мав успіх, що випав на частку "Памели" і особливо "Кларисси". його моралі, Що Наповнюють, нудні, оповідання надмірно розтягнуте й стомлює довготами. Недарма А. С. Пушкін сказав про нього: "И незрівнянний Грандисон, що нам наводить сон". Починаючи з кінця XVIII в. романи Ричардсона стали відомі в Росії. Про захоплення ними у дворянському середовищі писав в "Євгенію Онєгіні" Пушкін

    Вы прочитали материал на тему: Михальская Н. П., Анікін Г. В.: Історія англійської літератури Самюел Ричардсон (Samuel Richardson, 1689-1761). Автор Конспект


    августа 31, 2015 Опубликовано: Методики




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.