• Документы > «Мемуари» кардинала де Реца Друга частина (36) – Раздел 1

    «Мемуари» кардинала де Реца Друга частина (36) – Раздел 1

    «Мемуари» кардинала де Реца

    Друга частина (36)

    Джерело: Література Західної Європи 17 століття - г-г- жа де Шеврез і Ліг зробили всі, щоб я погодився. Але я відповів би відмовою, додай він до своїх обіцянок хоч целую дюжину кардинальських шапок. Я вже зв'язав себе словом, тому що Месье відмовився від надії зштовхнути дві ворогуючі сили, переконавшись у Фонтенбло, що йому не вдасться внести розкол у кабінет і коли- нибудь протиставити кардиналові Мазарини мене, увінчаного пурпурною шапкою, отож, відмовившись від цієї надії, Месье вирішив звільнити принців з в'язниці. Усі думали, що мені коштувало великої праці вселити йому цю думку, але те була омана. Я вже давно примітив, що Месье до цього схильний. Я приводив вам зауваження, які він іноді роняв і які я намотав на вус, вони переконали мене, що повинне особливо уважно стежити за зміною його настрою. Однак, сказати правду, схильність Месье ще довго залишалася б марної й даремної, якби я не підігрівав її й не зміцнював. Правда й те, що він уважав такий вихід лише меншим із зол, тому що по зрозумілих причинах боявся принца де Конде; в- перших, тому образили, в- других, Принц незмірно перевершував Месье всім славою, мужністю, даруваннями, тому- те Месье втрачав свій намір звільнити Принца або, принаймні, відкладав його в довгий ящик, тільки-но світилася хоч найменша надія випутаться іншим способом зі скрутного стану, в яке помилки Кардинала щохвилини ставили Месье відносно народу, чию любов він нізащо у світі не хотів втратити. Комартен, якому відомі були почуття Месье на цей рахунок і який знав до того ж, що герцогові Орлеанскому досить не по серцю громадянська війна й він її дуже боїться, мистецьки скористався цими своїми відомостями, щоб запропонувати Месье домагатися для мене кардинальської шапки, а стало бути, обрати серединний шлях, замість того щоб цілком зрадитися Кардиналові або заново роздмухувати заколот. Месье з радістю кинувся цим шляхом, думаючи, що отут справа обійдеться кабінетною інтригою, що у майбутньому можна використовувати й розвити за своїм розсудом. Але, побачивши, що Кардинал цей шлях перепинив, він не коливаючись вирішив звільнити принців. Зізнаюся, що подібно всім слабовільним від природи людям, які, навіть обравши собі мету, довго коливаються у виборі засобів для її досягнення, Месье ще не швидко виконав би свій намір, якби я не розчистив і не полегшив йому підступи до нього. Я розповім вам про це в подробицях, але колись згадаю про двох досить забавних подіях, які в цю пору із мною приключилися як посварити між собою фрондерів; поводження герцогині де Шеврез вселяло йому щодо цього більші надії; хоча вона добре розуміла, що, порвавши із мною, упаде в незначність, і із цієї причини була повна рішучості цього не робити, вона про всякий випадок не забувала старанно підтримувати дружбу із двором і вселяти Корольові, що її зв'язує із мною не стільки її власна до мене дружба, скільки впертість її дочки. Кардинал, думаючи, що досить послабить вплив моє на Месье, якщо відніме в мене г-г- жу де Шеврез, до якої герцог Орлеанский і справді завжди харчував слабість, уявив, начебто завдасть рішучого удару, посваривши мене з мадемуазель де Шеврез, а для цього порахував самим вірним засобом дати мені суперника, якого вона мені зволіє. Мені здається, я вже розповідав вам у першому томі цього твору, що коли- те він ладив на цю роль герцога де Кандаля [292]. Тепер він сподівався краще превстигнути за допомогою герцога Омальского, що і справді в цю пору був гарний як ангел і цілком міг прийтися до смаку прекрасній дівиці. Він душею й тілом був відданий Кардиналові навіть всупереч інтересам старшого свого брата, герцога Немурского, і був досить улещений даним йому дорученням. Він зачастив у Готель Шеврез і поводився спочатку так спритно й навіть тонко, що в мене не залишилося сумнівів: він підісланий, щоб розіграти другий акт п'єси, що не вдалася Кандалю. Уважно спостерігаючи за його маневрами, я затвердився у своїй думці, розповів про усім мадемуазель де Шеврез і залишився незадоволений її відповіддю. Я образився мене заспокоїли. Я розгнівався знову, тоді мадемуазель де Шеврез, бажаючи мені догодити й уколоти герцога, сказала мені в його присутності, що не розуміє, як можна зносити дурнів. "Простите, мадемуазель, заперечив їй я, але дурість іноді прощають зайдиголовам". А парубок був, по загальній думці, і навіжений і дурний. Колючість знайшли вдалої й до місця сказаної. Незабаром в Отеленні Шеврез відскіпалися від герцога,, щоб відомстити він побажав відскіпатися від мене. Він найняв негідника по ім'ю Гранмезон, доручивши йо

    му мене вбити. Але вбивця замість того, щоб виконати доручення, всі мені розповів. Зустрівши герцога Омальского в Месье, я повідомив його про це на вухо. "Я занадто почитаю ім'я герцогів Савойских, додав я, щоб зрадити справа розголосу". Він став усе заперечувати, але таким способом, що переконав мене у зворотному, тому що благав не розголошувати події. Я обіцяв йому мовчати й стримав слово, і якщо сьогодні я порушив його, те тому лише, що дав собі зарік нічого від вас не приховувати й, знаючи вашу доброту, упевнений, що ви нікому про це не розповісте

    Джерело: Література Західної Європи 17 століття - увечері у вашім будинку описав деякі їхні подробиці, побавивши вас ними чверть години. Вона те, як любляча родичка, скаржилася моєму батькові на мій скандальний зв'язок з її племінницею [293], те розповідала про неї канонікові собору Богоматері, людині надзвичайно благочестивому, котрий дошкуляв мене своїми докорами. Те вона привселюдно виливала потоки лайки на матір, на дочку й на мене. Іноді наш сполучник відновлювався на кілька днів або на кілька тижнів. Але от до чого вона дійшла у своєму божевіллі. Вона розпорядилася пристосувати для житла підвал або, точніше, оранжерею, усаджену апельсиновими деревами, що виходить у її сад саме під її маленьким кабінетом, і запропонувала Корольові мене заарештувати, обіцяючи цьому допомогти, з єдиною умовою, щоб їй надали охороняти мене, замкненого в оранжереї. Королева згодом розповіла мені пр цьому, г-г- жа де Гемене мене в цьому зізналася. Але Кардинал не захотів скористатися її реченням, тому що, якби я зник, народ, без сумніву, обвинуватив би в цьому нього. По щастю для мене, ця чудова думка спала на думку г-г- же де Гемене, коли Король перебував у Парижу. Тому що, трапся це під час його поїздки в Гиень, я б загинув: я іноді відвідував її по ночах зовсім один, і їй нічого не коштувало мене видати. Вертаюся, однак, до герцога Орлеанскому.

    Джерело: Література Західної Європи 17 століття - звільнивши їх сам, за чверть години привласнити собі плоди зусиль, на які Месье, бути може, знадобилися б роки; а головне, зародися в Мазарини найменша підозра щодо цих зусиль, вона міг прийняти таке рішення в одну мінуту. Обміркувавши все це, ми поклали дотримувати найбільшої обережності, приховувати справжній наш намір, з'єднати, забувши про взаємні образи й дрібні особисті вигоди, всіх тих, чия загальна мета була скинути Мазарини; прикинути не тільки перед прихильниками двору, але й перед тими прихильниками принців, хто особливо ворожий до фрондерів, начебто наше намір звільнити принца де Конде вдавано й нещиро; пустити слухи про розбрати між нами й ще зміцнювати ці підозри, від часу до часу намагаючись окремо й по черзі примиритися із принцом де Конде; приберегти Месье для вирішального удару, а коли настане час, нанести цей удар, усім разом налягти на першого міністра і його уряд одним за посередництвом кабінету, іншим через Парламент, але насамперед домовитися про усім з який- або однією особою в партії принців, що розташовувала б її довірою й мала б у ній вплив

    Джерело: Література Західної Європи 17 століття - машини виконали в точності своє призначення, і навіть ті колеса, які стали обертатися швидше, ніж те було задумано, тільки-но встигши порушити рівновага, знову знайшли розміряний хід [294]. Порозуміюся докладніше. Г-Г- жа де Рід, що по- колишньому підтримувала зносини з хоронителем печатки, досить обрадувала його, давши йому зрозуміти, що в неї дістане влади через мадемуазель де Шеврез переконати мене не поривати з ним з- за останнього жарту, яку він із мною зіграв. Шатонеф розрахував свій удар. Він думав, що відняв у мене кардинальську шапку, і радувався, що найшлася добра приятелька, що позолотить мені цю пігулку; у такий спосіб він збереже зв'язок зі змовниками, які хочуть скинути Мазарини, а це входило в його плани, але по зовнішності буде від них зовсім далекий, а це також входило в його розрахунки. Нам же було важливо перешкодити сполучнику Кардинала з хоронителем печатки, що, бив колись одним з наших і усе ще багато в чому нам сприяючи, знав про наші наміри, крім як про тих, що мали стосунок до моєї кардинальської шапки; тому я прийняв або, краще сказати, зробив вигляд, начебто приймаю за чисту монету всі його пояснення щодо комедії у Фонтенбло й навіть цілком ними задоволений. Він відмінно зіграв свою роль, я непогано виконав свою. Я визнав, що в тих обставинах він повинен був надійти саме так, як він надійшов. Мадемуазель де Шеврез, що кликала його папенькой, перевершила саме себе; він запросив нас у нього отужинать і у всіх відносинах потішив нас. Пам'ятаю, наприклад, що він харчував слабість до всякого роду коштовностям, пальці його були унизані кільцями, і от ми частина вечора провели в міркуваннях про те, які міри йому повинне прийняти, щоб у відомі мінути не поранити г-г- жу де Буа- Дофен. Ви побачите, що ці дуріння виявилися для нас не марними й дорого обійшлися Мазарини. Кардинал уявив, начебто г-г- жа де Рід, що він думав у більшій дружбі з хоронителем печатки, ніж із мною, водить мене за ніс за допомогою мадемуазель де Шеврез, вселяючи тієї все, що їй вздумается. Після побаченого їм у Фонтенбло він не сумнівався, що ми з хоронителем печатки закляті вороги; коли в пору видалення свого від двору Мазарини довідався, що, незважаючи на цю зваду, ми ввійшли в змову, щоб його вигнати, коли Мазарини це довідався, він із прокльонами викликнув, що в житті своєї жодного разу не був так здивований [295].

    Вы прочитали материал на тему: «Мемуари» кардинала де Реца Друга частина (36) – Раздел 1. Автор Конспект


    ноября 5, 2014 Опубликовано: Документы




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.