• Уроки > «Його зарили в кулю земний, а був він лише солдат…» (по добутках В. Бикова, К. Воробйова) Про Велику Вітчизняну Війну Різне

    «Його зарили в кулю земний, а був він лише солдат…» (по добутках В. Бикова, К. Воробйова) Про Велику Вітчизняну Війну Різне

    «Його зарили в кулю земний, а був він лише солдат...» (по добутках В. Бикова, К. Воробйова)
    Наша земля - це часточка нас. Це те, де ми працюємо, учимося, живемо. Це квітучі сади, це ріки, це мирне небо над головою, це радісне й спокійне життя вільних людей, які прагнуть поліпшити цю землю й забезпечити мир

    Війна - це страшне слово. Це жах, це руйнування, це божевілля, це знищення всього живого. Коли на землю приходить війна, на її захист встають всі ті, кому дорога ця земля

    Так було й у тисяча дев'ятсот сорок першому році, коли на Радянський Союз напала фашистська Німеччина. На боротьбу з ворогом піднявся весь радянський народ. Люди готові були боротися до останньої краплі крові, не щадячи себе й свого життя. Уже пройшло багато років з тих пор, як окончилась Велика Вітчизняна війна, але пам'ять про людей, які захистили нашу землю від фашистів, залишиться в нас назавжди.

    Я прочитала роман Б. Васильєва "У списках не значився". Цей роман зробив на мене величезне враження. Роман читається з неослабним інтересом від початку до кінця. Думки й поводження героїв тримають у постійній напрузі

    Молодий лейтенант, що тільки що закінчив військове училище, Микола Плужников, разом з іншими курсантами прибув у розташування Брестської міцності в ніч, що відокремлювала мир від війни. Його ще не встигли занести в списки, а на ранок бій, що тривав для лейтенанта дев'ять місяців. До моменту війни Миколі навряд чи здійснилося двадцять років. Ми бачимо, як з лейтенанта народжується герой, а його вчинки стають подвигом. Він міг виїхати з міцності. Це не було б ні дезертирством, ні зрадою. Плужников не значився в списках, він був вільною людиною. І саме ця воля давала йому вибір. Він вибрав те, що зробило його героєм. Я хочу відзначити його солідарність із іншими солдатами. Він не думає про себе, а допомагає перебороти жах, страх іншим солдатам. Він замислюється над тим, що старшина, що врятував йому життя, сам гине. Зустрівши солдата, Плужников говорить йому: "Я довго думав, як назвати себе, якщо потраплю до німців. Тепер знаю. Я - російський солдат".

    Моя повага до Миколи й до таким, як він, безмежно. Це не тільки тому, що вони врятували наше життя, забезпечили мирне існування, але й тому, що це живий приклад твердості характеру, приклад, на якому ми повинні вчитися

    Кінець роману трагічний. "У входу в міцність стояла неймовірно худа людина невизначеного віку. Вид у нього був виснажений, голова високо піднятий. На питання офіцера, хто він такий, Плужников гордо відповів: "Я - російський солдат. От моє звання, от моє прізвище". Лейтенант так і не назвав себе. Волі, характеру цієї людини вразилися німецькі офіцери

    Микола Плужников і такі, як він, - гордість нашої землі. Вони люблять свою землю, свою Батьківщину. І якщо над нею нависла небезпека, вони готові до її захисту

    У Бресті спорудять пам'ятник Невідомому солдатові. Завжди горить вогонь у його могили. Це символ глибокої народної поваги до тих, хто боровся за спокійне життя народу, за звільнення землі

    Ми мирний народ, але, якщо над нашою землею нависне небезпека, ми піднімемося на боротьбу.

    Вы прочитали материал на тему: «Його зарили в кулю земний, а був він лише солдат…» (по добутках В. Бикова, К. Воробйова) Про Велику Вітчизняну Війну Різне. Автор Конспект


    сентября 17, 2015 Опубликовано: Уроки




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.