• Документы > Історія закордонної літератури ХIХ століття Глава 42. А. Троллоп – Раздел 2

    Історія закордонної літератури ХIХ століття Глава 42. А. Троллоп – Раздел 2

    Багата вдова баронета Флоріана Юстеса Лиззи затверджує, що діаманти були подаровані їй її чоловіком у знак любові й вірності. Друзі й адвокати переконані, що вона володіє ними незаконно, тому що це фамільні коштовності, які за англійськими законами не є особистою власністю жодного з подружжя. Її новий наречений лорд Фавн наполягає на тому, щоб вона їх повернула. Лиззи їде в шотландський маєток чоловіка й відвозить із собою в скриньці всі коштовності, які в дорозі раптом таємниче зникають] Роман чудово побудований. Тут багато побічних сюжетних ліній, що вдало вписуються в загальну оповідальну канву добутку. Віддаючи належне майстерності Уилки Коллинза у використанні аналогічного сюжету зі зниклим місячним каменем, Троллоп створює свій варіант майже детективного сюжету.

    Лиззи Грейсток безсумнівно близька героїні Теккерея Бекки Шарп. Вона розумна, чарівна, енергійна, відважна й навіть авантюристична. [626] Хоча Лиззи має численних респектабельних родичів, вона, як і Бекки, самостійна й не чекає ні від кого допомоги. "Вона дуже розумна" - от однозначна характеристика, що дають їй як її друзі, так і недоброзичливці. Мабуть, саме в цьому романі Троллоп відступив від свого звичайного правила зображувати характери без пануючої пристрасті, без домінуючої в них риси. І все-таки Лиззи від цього не програла.

    Вона показана у взаєминах із друзями, коханцем, родичами, людьми різного соціального стану. Скрізь вона притягає до себе як магніт, все бере під контроль будь-яку, навіть саму небезпечними й чревату неприємними для неї наслідками ситуацію. Гідним партнером у її великосвітській інтризі виступає Френк Грейсток, адвокат по утворенню, що зовсім самостійно зробило блискучу кар'єру, тому що батько запропонував йому у свій час вибрати духовний сан. В 30 років Френк - депутат парламенту. У політичних романах при відтворенні життя правлячих кіл Великобританії Троллоп використовує скоріше іронію, чим сатирові. Ревний хоронитель фамільної честі лорд Фавн, зарозуміла леді Омниум, чиновники різних рангів намальовані Троллопом з усіма їхніми достоїнствами й недоліками. Смішні сторони характерів деяких персонажів (наприклад, миссис Гестлер) лише підкреслюють їхню правдоподібність.

    Маленький провінційний мирок Барсетшира представлений інакше. Тут усе менш значно, менш масштабно, але страсті й боротьба за кар'єру й дохідні місця, неквапливий повсякденний побут обивателів задають інший ритм оповіданню У романах Троллопа окремі портретні замальовки, що становлять цілого глави, чергуються з картинами життя й авторською оцінкою вчинків героїв. Наприклад, глави в романі "Діаманти Юстесов" мають такі назви: "Неправильне поводження Люси Моррис", "Сер Гриффин користується нечесним прийомом". Драматизація роману в другій половині XIX в.

    проходила послідовно й різними способами. Іноді в Троллопа главам передують ремарки, що набудовують героїв і глядачів на певну гру. Характер гри заданий початковими епізодами. Наприклад, у главі "Ви не гніваєтеся?" настрій похмурого [627] роздуму, що панує серед учасників розважальної прогулянки, контрастує з веселими й життєстверджуючими думками Лиззи, що відчуває свою перевагу над всіма дамами, тому що вона гарна наїзниця й розумна співбесідниця. Роман Троллопа "Діти герцога", як і "Діаманти Юстесов", нагадує драматичний добуток Він складається з величезної кількості сцен-епізодів, у яких є певні центри, що притягають до себе інших персонажів.

    Але письменник уводить у роман також і внесценических героїв, які грають не менш важливу роль, чим ті, які увесь час перебувають на авансцені Ці другорядні герої також виконують сюжетообразующую функцію, концентруючи увагу читача на головних героях, мотивах, сценах. Така, наприклад, леді Омниум в "Дітях герцога". Вона вмирає на самому початку роману, але її погляди на життя, взаємини з дітьми й великим колом знайомих (Троллоп іронічно зауважує, що "сім'я залишалася рік за кордоном, подорожуючи з величезною кількістю тьюторов, служниць, кур'єрів і іноді друзів) продовжують впливати на розвиток сюжету Особливої уваги заслуговує один з останніх романів Троллопа "Як ми живемо" (1875), що не входить у жодну із двох названих вище серій романів. У ньому чітко, виразно й недвозначно звучать критичні інтонації автора, коли мова йде про корупцію всієї суспільної системи.

    У центрі оповідання велика фігура фінансиста Мельтота, стовпа суспільства, що розпоряджається долями багатьох людей Троллоп ставиться до числа тих великих викторианцев, які йшли до критики пороків суспільства через визнання його достоїнств. Не випадково в його романах мінявся центр оповідання, у якому перебували значні фігури, що персоніфікують собою суспільство Дворянство поступилося місцем буржуа. Це був уже настільки незаперечний факт, що навіть самі затяті апологети його повинні були поділитися із читачем новими міркуваннями із приводу змін, що свершились. Ініціатива й успіх переходять до тих, хто енергійний, цілеспрямовано робить кар'єру, не вважаючись ні з мораллю, ні з боргом, ні із традиціями. [628] Троллоп був одним з тих англійських письменників, які відповідно до духу часу показали не тільки й не стільки основні, але й другорядні мотиви поводження своїх персонажів. Подібно Флоберові, він розвивав тезу про те, що не можна шукати логікові у вчинках там, де її немає.

    Цим самої він сприяв розширенню читацького подання про характер героя, особистості часто досить пересічної, але гідної найвищого по майстерності художнього втілення.

    Вы прочитали материал на тему: Історія закордонної літератури ХIХ століття Глава 42. А. Троллоп – Раздел 2. Автор Конспект


    октября 5, 2014 Опубликовано: Документы




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.