• Уроки > Аналіз циклу ліричних віршів Пушкіна

    Аналіз циклу ліричних віршів Пушкіна

    Віршем «Зимовий вечір» відкривається цикл не зв'язаних між собою тематично, але родинних за духом народностей як закінчених, так і незавершеними ліричних віршів, що залишилися, Пушкіна про простих людей з народу й про красу рідної російської Природи. До цього циклу ставиться й народна балада «Наречений» (1825) , чудова по досвіду розробки н використання всього багатства сучасної російської побутової народної мови:

    • Раптом чую лемент і кінський топ,
    • Під'їхали до ґаночка,
    • Я скоріше дверима хлоп,
    • И сховалася за грубку

    Використання зворотів народної розмовної мови стає із цього часу звичайним у поезії Пушкіна. У першому повнім виданні роману «Євгеній Онєгін» Пушкін до рядка «Людська молвь і кінський топ» (VI, 104), що викликав глузування критика «Вісника Європи», дав цікаву примітку: «У журналах засуджували слова: хлоп, молвь і топ, як невдале нововведення. Слова ці корінні росіяни... Не повинне заважати волі нашої багатої й прекрасної мови». Наслідком усе більше й більше укреплявшегося проникливого інтересу Пушкіна до народу, його життя, історії, мові й творчості з'явилося створення в перший последекабрьский рік трьох чудових пісень про Стеньке Разіна, побудованих цілком у традиціях російської народної історичної пісні:

    • Що не кінський топ, не людська молвь,
    • Не труба сурмача з поля чується,
    • А погодушка свище, гуде,
    • Свищег, гуде, заливається.. Зазиває мене,
    • Стеньку Разіна, Погуляти по морю, по синьому

    «Пісні про Стеньке Разіна» були заборонені царською цензурою. В 1827 році Бенкендорф писав Пушкіну: «Пісні про Стеньке Разіна, при всьому поетичному своєму достоїнстві, по змісту своєму не пристойні до надрукування.

    Поверх того церква проклинає Разима, так само як і Пугачова» . Прагнення проникнути в душу народу обумовило інтерес Пушкіна не тільки до історичних, але й до сучасних російських народних пісень. Щодо цього чудовий вірш «Зимова дорога» (1826):

    • Щось чується рідне
    • У довгих піснях ямщика:
    • Те. разгулье відважне,
    • Те серцева туга

    Це вірш цікаво по своїй побудові й своїй звуковій стороні. Внутрішньою ритмікою воно тонко передає різні відтінки настроїв і характеру описуваної дійсності. Протяжлива, довга пісня ямщика передана вповільненим ритмом рядків, заповнених багатоскладовими словами з достатком голосних звуків:

    • 'Те разгулье відважне,
    • Те серцева туга

    Після цих уповільнених рядків наступна строфа, побудована на основі коротких слів, зібраних у короткі, уривчасті речення, настільки ж виразно передає ритм руху візка по зимовій дорозі:

    • Ні вогню, ні чорної хати,
    • Глухомань і сніг
    • На зустріч мені
    • Тільки версти смугасті
    • Попадаються одні

    Нічний зимовий пейзаж, залитий сумним місячним світлом, переданий відповідним звучанням рядків, пофарбованих багаторазовим повторенням м'якого звуку «л»:

    • На сумні галявини
    • Ллє сумно світло вона

    Твердженням почуття близькості до народу з'явився вірш «Рум'яний критик мій, насмішник толстопузий» (1830) , засноване на зіставленні двох різко протилежних точок зору на сучасну російську дійсність. Вірш побудований на діалозі автора з його співрозмовником, очевидно, що дорікав поета за надто правдиве відтворення сільського життя. Дивися, який тут вид: хатинок ряд убогої, За ними чорнозем, рівнини скат пологої, Над ними сірих хмар густа смуга.

    • .. .Надворі в низького забору
    • Два бедних деревця коштують у відраду погляду,
    • Два тільки деревця
    • И те з них одне
    • Дощовою осінню зовсім оголене

    Під стать цій невеселій картині й убогому життю злиденного й забитого селянства:

    • .. .Надворі живого собаки немає.
    • От, щоправда, мужичок, за ним дві баби вслід.
    • Без шапки він; несе пахвою труна дитини

    Вага селянського життя така, що навіть смерть сприймається тільки як нова турбота, яку треба скоріше стряхнути із себе:

    • И кличе видали ледачого попенка,
    • Щоб того батька покликав так церкву відчинив
    • Скоріше! чекати ніколи! давно б схоронився

    Вершиною зображення рідної російської природи — зображення ніколи не є для Пушкіна самоціллю, але завжди підготовляє ґрунт для широких узагальнень особистого («19 жовтня>, 1525), суспільного («Рум'яний критик мій...») або філософського («Знову я відвідав...») характерів,— безсумнівно, є «Осінь» (1833) чудове але своїй досконалості й глибині думки вірш, у якому твердження краси рідної російської природи переплітається з відчуттям могутнього почуття, і все разом зливається в потужному гімні вільній людській творчості. Проникливо глибокі й барвисті в цьому вірші образи росіянці золотий осіни:

    • Сумовита пора! очей очарованье!
    • Приємна мені твоя прощальна врода
    • Люблю я пишне природи увяданье,
    • У багрець до у золото одягнені ліси...

    Вы прочитали материал на тему: Аналіз циклу ліричних віршів Пушкіна. Автор Конспект


    января 9, 2017 Опубликовано: Уроки




    Предыдущее из этой категории:

    Следующее из этой рубрики:



!
Аттестация, обобщение опыта учителя. Здесь вы найдёте конспекты уроков, разработки мероприятий, нормативные документы.
© 2012-2020. Сайт создан для учителей, обсуждаются вопросы педагогики, преподавания, работы в школе.